Неможливо виправдатись перед жінкою фразою«все це було до тебе», адже представляти вона  буде в теперішньому і в її думках ти все одно будеш зрадником.

— Я випустив твоїх демонів!

— Демони не беруться нізвідки. Якби я цього не хотіла, їх не випустив би ніхто. Я покохала тебе і захотіла, щоб ти побачив мене з усіма моїми демонами.

— Навіщо тобі окуляри, та ще й з простим склом?
— Не знаю, виглядає солідніше, суворіше.
— Не сказав би. У тебе це означає«я хочу трахатись, але хочу, щоб мене, неприступну, завоювали».

Що це за суто людська звичка — мстити за себе усьому світу? Адже люди — не гідра, у якої різні голови, а суть одна.

— Тільки я тебе полюбив по-справжньому!
— Розум підказує мені, що ти безсовісний брехун, а серце та інші органи хочуть, щоб це було правдою.

— Очікування болісної відмови.
— То, може, одразу тобі відмовити, щоб ти не мучився?

- Я хочу бути з тобою завжди. Хочу, щоб ми допомагали та підтримували один одного. Хочу пройти з тобою цей шлях. Я хочу сидіти з тобою зимовими вечорами біля вікна, зігрівати тебе, дивитися в камін, що горить, пити різдвяний глінтвейн... ти коли-небудь цілувалася під омелою на Різдво?
- Так, бувало.
— Тепер я стану твоєю омелою. Піді мною ти зможеш робити будь-що, і цілуватися теж.

Суспільство серйозно боляче: дружити з хлопцем, будучи дівчиною — аморально, дружити з хлопцем, заміжньою жінкою — взагалі злочин.

Я ніколи не вважала себе вразливою, але насолоджуватися підпорядкуванням коханій людині, відчуваючи її захист – безцінно!

- Корисно іноді знімати маску серйозності.
- А для мене серйозність - не маска, а моє справжнє обличчя. Ти пропонуєш мені зняти шкіру?
— Ні, люба. Це не твоя шкіра. Це строга шкіряна обкладинка, в яку одягають пристрасні любовні романи, боячись засудження оточуючих. Знімай цю халепу хоча б для мене, я хочу бачити твою пристрасну натуру частіше.