— Я подумала, чи може зробити йому пам'ятник? Хоча я знаю, що не маю права, ми з ним не були чоловіком та дружиною.
— А ми не були сином і батьком, але біль від цього не меншає. І виносити її не легше.

Я знаю, на що люди здатні заради кохання – вона  надає хоробрості, але не розуму.

— Битва вже близька. Побажай мені удачі.
— Я не можу тебе відпустити, нічого не сказавши. Мабуть, побажання успіху зійде... Я люблю тебе, солдате!
- Побажання успіху зійде. Але«я люблю тебе» набагато краще. Може й настане день, коли ми з тобою розлучимося, але це буде не сьогодні.

— Одного разу ти мене врятувала. Мені досі здається, що це було чаклунство. Вдруге мене рятувала сестра. Вона  не чаклунка, але наполеглива. Напевно, ви бажаєте мені добра і можете знову врятувати. Гарячка знову вбиває мене, і я готовий померти. Так буде найкраще для всіх.
- Дурень. Дурень і боягуз. Хочеш не хочеш, а жити будеш. Не вийде в тебе померти, як не намагайся. Я не дозволяю.

У того, хто не гидить під себе, коли до його горла підставляють ніж, немає  або кишок, або мізків.