— Як це коли твій хлопець вампір?
- Краще не буває.

Зображення це коли... це... Коли ти бачиш її... І все змінюється... І здається, ніби на планеті тебе тримає не гравітація... А вона... Решта ніщо... І ти зробиш що завгодно... Станеш ким завгодно, заради неї... (Це неймовірне тяжіння, коли все навколо змінюється. Тільки це вже не земля тримає тебе; і ти зробиш усе, що завгодно, станеш тим, ким їй потрібно: другом, братом, захисником...)

- Мені, правда, дуже шкода, що так сталося з твоєю рукою, - сказав Джейкоб, у нього вийшло майже щиро. - Наступного разу, якщо захочеш мене вдарити, візьми бейсбольну биту чи лом, добре?
— Не думай, що я забуду, — пробурмотіла я.

Це зовсім не схоже на кохання з першого погляду. Це швидше... як тяжіння. Коли бачиш її, сили землі перестають тримати тебе. Тільки вона  тебе тримає. І все, крім неї, втрачає своє значення.

— Мама часто кидала його в дитинстві, — подумала Лі.
- Мабуть, на голову.
— А ще він гриз ґрати від ліжечка.
— Наївся свинцевих білил?
- Схоже.

— Але я перевертень, — сказав він неохоче, і з очевидною огидою додав: — А він вампір.
— А я«Діва» з гороскопу! — роздратовано гукнула я. (- Але ж я все одно перевертень, - неохоче сказав Джейк. І з огидою додав: - А він залишається вампіром.
- А я Діва! - заволала я, не витримавши.)

Чому я не зміг просто піти? Ах так, я ж ідіот.

Ненависть – пристрасне почуття.