— Пам'ятаєш, у«Зоряному шляху» капітан Кірк просив Маккоя зробити неможливе, а Маккой каже:«Джиме, я лікар, а не чародій»?
- Хочеш сказати, щоб я не чекав чудес?
- Ні, що я не лікар.

— Ми шукаємо голку у стозі сіна.
— Швидше ми шукаємо певну голку в купі голок.

— О 14-й у нас виникають свої музичні уподобання. Наш когнітивний розвиток відбувається у цьому віці, і ми починаємо формувати свою культурну самосвідомість.
— Ми перестаємо слухати ту музику, яку слухають наші батьки, і починаємо слухати ту саму, що слухають наші друзі.
— І цей музичний досвід відбивається на нас. Через наші підліткові гормональні сплески, вибір здається більш особистим і чуттєвим. Пізніше ми можемо експериментувати з другом музикою, але жодна музика не вплине на нас так, як та, що ми слухали у 14 років.

— Вибачте, що запізнився, я був у кіно.
- Сподіваюся, вона  гарна?
- Сподіваюся, це вона?!!