Час. Неможливо його побачити, неможливо його почути, зважити чи виміряти у лабораторії. Це суб'єктивне відчуття перетворення. Те, що ми є в порівнянні з тим, чим ми були миттю тому, перетворюючись на те, чим ми станемо ще за мить.
- Ні! І взагалі не смій глумитися над моїми і без того зганьбленими почуттями!
– А воно в тебе тільки до волосся було?
— Лопата зламалася, — чесно сказав Ден, пред'являючи останки.
- Як?!
- Навпіл.
- Чому?!
— Міцність землі виявилася вищою.
На описаний Валентиною Сергіївною сільськогосподарський рай це місце не дуже схоже, скоріше на чистилище. Ділянка примикала до лісу з двох боків, і навіть зараз, опівдні, більшу частину дачі накривало тінню, перемагати яку культурам, що там зростали, допомагав, схоже, тільки страх перед господинею.
— Ну що, спробуємо торт? - Запропонував Теодор, коли всі осушили келихи. Тортик був на його совісті, і, згадуючи процес приготування, пілот злегка нервував. — Сподіватимемося, що він їстівний. Тому що ми взагалі збиралися спекти«Тріумф Дарта Вейдера», але завдяки декому…
— Я чесно попередив, що не вмію готувати! — відбивався Ден, чия авангардна методика відокремлення жовтків від білків справила на Теда незабутнє враження.
— Але ти не казав, що тебе, мабуть, взагалі ніколи на кухню не пускали!
— Пускали, — гідно заперечив рудий. — Посуд мити.