Джеффрі Ліндсей. Дрімаючий демон Декстера
У темніші моменти життя мені здається, що холод очищає. Не прикидатимуся, ніби розумію чому.
У темніші моменти життя мені здається, що холод очищає. Не прикидатимуся, ніби розумію чому.
Така жорстокість дозволяла поставити запитання: чи є наш Всесвіт справді добрим місцем?
Школа. Замкнутий світ, що поєднує в собі все найкраще від федерального трудового табору та птахоферми третього світу. Просто диво, що я вийшов, нікого не вбивши.
Якщо очі – дзеркало душі, то скорбота – двері, що ведуть усередину.
Нам усім є що ховати. Щось, що ми не хочемо показувати іншим. І ми вдаємо, що все добре, ховаємося за веселкою. І може, це на краще. Деякі закутки душі краще не бачити нікому.
…прихованість, віра в себе і шафа, забита скелетами.
Ніколи не бачив особливого сенсу в самозниженні — врешті-решт життя і без моєї допомоги з цим непогано справляється.
Заперечення — перша стадія процесу примирення тим, хто дізнався, що скоро помре.
Коли накриває параноя, нам здається, що всі говорять про нас.