- Я про це особливо не замислювалася, - сказала я, намагаючись, щоб голос звучав так само безстрашно, як у самого Бріка. — Просто... як би це сформулювати... Буває так, що розумні люди кажуть розумні речі — і можна слухати нескінченно. Буває, що дурні несуть таке марення, що на нього навіть уваги не звертаєш. А буває так, що розумна людина каже повну нісенітницю, але одягає її в таку форму, що здається, ніби кожне його слово на вагу золота. І його слухають, хоча б просто тому, що знають, наскільки він розумний. І ось у таких випадках кричати хочеться.