Поліцейський з Рубльовки. Гриша Ізмайлов

— Володю, зрозумій...

— Який я тобі, нахрен, Володю?!

— Товаришу підполковнику, зрозумій. Ну, це неможливо. Так не буває! Цього не може бути. Як я міг у це повірити? Я приїжджаю на виклик, там сидить дівка вся в сльозах, яка каже, що вкрали тіло її батька, який два дні тому на смерть... затремтів!

— Сука...
Докладніше

Поліцейський з Рубльовки. Гриша Ізмайлов

- Треба в Барвіху зганяти.
- Це ще навіщо?
— Є там один ділок. Треба пробити по місцевих кілька знатних чоловічків. Ну що та як, чи є сумнівні зв'язки.
— Гадість чергову задумав, так?
— Чому гидота? Я людині допомагаю, між іншим, доброму.
- Ох, Ізмайлов, ти зрозумій, не так все просто. Я там більше ніхто, розумієш? Ну і...
— Платять десять лямів.
-... п-поїхали, че ми стоїмо.
Докладніше

Поліцейський з Рубльовки. Володимир

— У сейфі підполковника Яковлєва завжди лежали три речі: підписана заява про звільнення, де треба було тільки поставити дату, четвертинка біленька та пістолет з єдиним патроном. Довів його до цього один із співробітників на прізвище Ізмайлов. Звільнити якого було неможливо через його численних корупційних зв'язків.
- Так!
- Володь.
- Господи, що тобі потрібно від мене?
— Там така справа. М-м. Тобі в машину насрали.
- Ах!
— Жартую, жартую. Ні,  звичайно!
- Сука! Ти!
— Спокійніше, Володю. Жарт старий, але з кожним разом працює все краще.
— Чого ти хотів жартівник?
Докладніше

Поліцейський з Рубльовки. Гриша Ізмайлов

— Приходив чоловік із пожежної інспекції. Ось ціна. Інакше не відкриємось за вимогами.
— Алене, ну тут правда дофіга всього збирати і гроші не те щоб... копійки так. Ну і так швидше буде, жодного геморою. Їм теж треба якось годуватись, розумієш?
— Грише, це не карбували.
— Я його гримну.
Докладніше

Поліцейський з Рубльовки. Гриша Ізмайлов

— Христина хоче поставити всі свої заощадження на улюблену збірну Ліхтенштейну.
— Ви все програєте.
— А ми віримо в успіх.
— Мені сьогодні наснилося.
- Чого?
- Це до грошей.
Докладніше