— Зараз ви боїтеся повертатися на батьківщину?
- Ні.
— Так… Ще раз… У вашій країні йде війна, Вікторе. Озброєні люди на вулицях. Порушуються права людини.
— Так, це жахливо.
— Та це жах. Жах. З вами може статися все, що завгодно. Правильно? Людей витягують із ліжка та кидають до в'язниці. Правильно?
- Так.
— Ви боїтеся?
- Боюся?
— Крашкірії… Ви боїтеся повернутися до Крашкірії.
— Крокожію? Ні. Я зовсім не боюсь Крашкірію. Я трохи боюсь ось ця кімната.
— Я говорю про бомби. Я говорю про втрату гідності, порушення прав людини Не бійтеся зізнатися, що ви боїтеся повернутись.
- Там будинок. Я не боюсь свого будинку.