— Ти вражає!

— І завжди цей здивований тон.

Якщо на уроках пророцтва треба вдавати, що бачиш у чаїнках прикмети, то я краще зовсім перестану на них ходити. І ніхто не буде мені дорікати, що я зморозила дурість. Цей урок  — просто нісенітниця в порівнянні з моєю улюбленою нумерологією.

А що я розум і книги, от і все! Але, виявляється, є значно важливіші речі — наприклад, дружба та хоробрість.

Туалет ось уже рік не працює, тому що Міртл постійно ридає та затоплює приміщення. Особисто я туди заходжу лише у разі крайньої потреби. Увійдеш у кабінку за своєю потребою, а там Міртл побачить тебе і починає ридати...

- Роне, ти чудово знаєш, що ми з Гаррі виросли серед маглів, і нам у дитинстві читали інші казки: "Спляча красуня", "Попелюшка"...
- Це хвороба така?

Страх перед ім'ям лише посилює страх перед тим, хто його носить.

— Адже ти читав його книги. Згадай усі ті дивовижні подвиги, які він здійснив.
- Це він тільки пише, що зробив, - уточнив Рон.

— Поттер перервав мене на тому, що в журналі у професора Люпіна не записано тем, які ви пройшли...
— Сер, ми пройшли боггартів, червоних ковпаків, повзучих водяних та гріндилоу, — перебила Снегга Герміона. — Сьогодні ми мали приступити...
— Помовчіть, міс Грейнджер, — обірвав її Снегг. — Я не питав, що ви пройшли. Мені лише хотілося вказати на безладність професора Люпіна.

Навіть у світі чарівників чути голоси — погана ознака.

— Якщо якась частина Волан-де-Морта вижила у будь-якому вигляді, ми маємо бути готові. І я боюсь.
- Я теж.
— А я нічого не боюсь. Окрім мами.