Чарльз Буковський. Жінки

Романчики — це, звичайно, розбурхує, але ж скільки роботи. Вперше поцілуватися, вперше потрахатись — у цьому є щось драматичне. Спочатку люди цікаві. Згодом, повільно, але вірно відкривається вся неповноцінність, все божевілля. Я значу для них все менше і менше, вони означають менше і менше для мене.
Докладніше

Чарльз Буковський. Хліб із шинкою

Мої особисті справи залишалися так само погані і безпросвітні, що й раніше.
Можна сказати, вони були такими від дня народження. З однією різницею — тепер я міг час від часу випивати, хоч і не стільки, скільки хотілося б.
Випивка допомагала мені хоча б на якийсь час позбутися відчуття вічної розгубленості та абсолютної непотрібності.
Все, до чого б я не торкався, здавалося мені вульгарним і порожнім.

Докладніше

П'янь. Генрі Чинаскі

— Ви справді вмієте писати. Чому ви живете як волоцюга?
— Я і є волоцюга. Що ви хочете, щоб я писав? Про страждання? Про найвище суспільство?
— Може, це новина, але вони теж страждають.
— Ніхто не страждає так, як бідні.

Докладніше