— Поводьтеся як слід, і житимете.
— Говоріть, як справжня протестантка.

Без уяви ми були частиною тупого стада.

— Думаю, Джек бачить вас маленькою тендітною філіжанкою. З тонкої порцеляни, тільки для особливих гостей.
— А ким ви мене уявляєте?
— Мангустом, якого я хотів би мати вдома, якщо туди забереться змія.

Шрами мають владу над людьми, вони нагадують нам, що минуле є реальним.

Ти дивишся, але не бачиш.

— Про що ви думаєте, коли думаєте про вбивство?
- Я думаю про Бога.
- Добро і зло?
— Добро і зло до Бога не мають жодного стосунку до Бога.

Усяке життя-музичний твір. Як і музика,ми готові твори з унікальним аранжуванням: часом гармонійним, часом дисгармонійним.

— Ти знаходиш задоволення в пороку, а потім лаєш себе за нього.
- Ти знаходиш. Я з ним мирюся. Я не маю  твого апетиту.

Бог надмірний у буянні своєї злості і ні з чим не порівняти у своїй іронії.

Знаєте, на кого ви схожі з цією дорогою сумочкою та дешевими туфлями? На селище.