Найжахливіше у шлюбі — це сам шлюб!

Щоб жити повним життям, треба зрозуміти себе.

- Габріель, тобі має бути соромно! - чернець докірливо подивився на мене, що підвиває від сміху, і почав допомагати ельфійці обтрушуватися.
– Мені соромно, – погодився я. - Але й смішно. Соромитися можна про себе. А іржати краще вголос!

Життя жваво котилося повз, а я просто стояла осторонь і дивилася. Щоб зрозуміти, куди рухатись далі, іноді треба і постояти.

Запам'ятайте: вас цінують настільки, наскільки ви цінуєте себе самі. Якщо кількість нулів в оцінці власної та зовнішньої не збігаються, одне з двох: або ви не все зробили, щоб дістати себе, або до вас не дорослі інші. У мене друге.

— Для двох дорослих ми надто часто сваримося. Чому інші пари йдуть життям у вальсі?
- Вальс - це просто! А ми з тобою танцюємо танго.

Що було, те було, дивіться вперед, а не назад і живіть тим, що буде, навіть коли вам багато років.

Мода виходить із моди, а стиль ніколи!

Життя не костюм, його не можна перекроїти і пошити заново, але й шкодувати про минуле теж не варто, інакше старість перетвориться на суцільний зубний скрегіт від жалю.

- Тут справа не в даху, а у погляді, в голосі. На якийсь момент я навіть забув, що розмовляю з темним… – обережно помітив Аліра. - Щось з ним трапилося, через що він вирішив нам допомогти. І ця мова про його князя. Особливо те місце про наставника. Може, він був учнем?
Ні, я зараз точно ображусь… всього лише учень…
– Тоді до чого тут фраза про життя? - У розмову втрутилася ельфійка. - Щось мені підказує, що ми маємо справу зі спадкоємцем Темного Князя, причому спадкоємцем, який розчарувався у своєму батькові.
Ого! А мене збільшили! Тепер я вже свій власний син. Чи не так, кумедно?