Джордж Орвелл. 1984
Самотня примара, він сповіщає правду, яку ніхто ніколи не розчує. Але поки він каже її, щось у світі не перерветься. Не тим, що змусиш себе почути, а тим, що залишився нормальним, ти зберігаєш спадщину людини.
Самотня примара, він сповіщає правду, яку ніхто ніколи не розчує. Але поки він каже її, щось у світі не перерветься. Не тим, що змусиш себе почути, а тим, що залишився нормальним, ти зберігаєш спадщину людини.
Вони ніколи не збунтуються, доки не стануть свідомими, а свідомими не стануть, доки не збунтуються.
Ні за що, ні за що на світі ти не захочеш, щоб посилився біль. Від болю хочеш тільки одного: щоб він скінчився. Немає нічого гіршого в житті, ніж фізичний біль. Перед лицем болю немає героїв, немає героїв, знову і знову повторював він про себе і корчився на підлозі, тримаючись за відбитий лівий лікоть.
Неможливо побудувати цивілізацію на страху, ненависті та жорстокості. Вона не встоїть.