— І не звинувачуй себе.

— А я й не звинувачую.

— Виходить, ти слухав мене неуважно.

— Альф, я намагаюся тобі пояснити, що способів зняти з кота шкуру більше за один.
- О, ти читав мої кулінарні записи...

— Я помітив, що ти весь час чиниш, Віллі.
— Це тому, що ти весь час щось ламаєш, Альфе.
— Добре, що наші хобі доповнюють одне одного!

- І що Ренді?
- Невідомо. Інформація надійшла до його голови і тепер безуспішно шукає там мізки.

— Віллі, я знаю правило«Ми не їмо членів нашої родини...»
— Ми не їмо членів сім'ї нічиєї!
— А кого ми їмо?

- До тебе не доходить?
- Що не доходить?
- Суть спільного життя. Ми встановлюємо закони і виконуємо їх заради того, щоб наше життя не перетворилося на хаос. Якщо хтось порушує ці закони — ти чи я, все одно хтось, тоді життя стає неможливим.
- Твоя правда. До мене не доходить.

- Не варто так ходити, Віллі!
- Чому?
- Тому що я програю!