Треба продовжувати життя з того, на чому вона  вчора зупинилася, і ми з болем усвідомлюємо, що приречені безперервно витрачати сили, повертаючись у тому ж стомлюючому колі звичних стереотипних занять. Іноді ми в ці хвилини відчуваємо пристрасне бажання, розплющивши очі, побачити новий світ, що перетворився за ніч, нам на радість, світ, в якому все набуло нових форм і одягнулося живими, світлими фарбами, світ, повний змін і нових таємниць, світ, де минулому немає  місця або відведене місце дуже скромне, і якщо це минуле ще живе, то принаймні не у вигляді зобов'язань або жалю, бо навіть у спогаді про щастя є своя гіркота, а пам'ять про минулі насолоди завдає біль.

Чим яскравіше наше внутрішнє світло, тим сильніше воно гріє нас і дарує блаженство.

Та й чи можна міряти життя результатами? За сумою результатів пропадає життя. А життя більше за будь-які результати. Життя — це насамперед кохання. Навчитися можна тільки тому, що любиш, і зрозуміти можна тільки те, що любиш...

Почувши кроки в коридорі, я подумки зменшився до розміру молекули і постарався зовсім зникнути.

Оскільки пригноблений мовчить, люди вважають, що він не міркує і нічого не хоче.

... Як мало справжнього щастя чекає подружжя, що поєдналося під впливом пристрастей, які виявилися сильнішими, ніж почуття відповідальності та обов'язку.

Бізнес, як відомо, річ циклічна - злети в ньому неодмінно змінюються падіннями.

Якщо і є за що захоплюватися японкою, а не захоплюватися нею неможливо, то за те, що вона досі не наклала на себе руки. З самого раннього дитинства на її мозок по краплі накладають гіпс: "Якщо ти до 25 років не вийшла заміж, соромся", "якщо ти смієшся, ніхто не назве тебе вишуканою", "якщо твоє обличчя виражає якесь почуття, ти вульгарна",«якщо на твоєму тілі є хоч одна волосинка, ти непристойна»,«якщо юнак цілує тебе в щоку на людях, ти повія»,«якщо ти їси із задоволенням, ти свиня»,«якщо любиш поспати, ти корова», і т. д.
Ці настанови могли б здатися смішними, якби вони не володіли розумами. (Але вже якщо ми захоплюємося японкою, то в першу чергу повинні захоплюватися тим, що вона ще не наклала на себе руки. З самого раннього дитинства в японці вбивають все, що в ній є кращого. З ранку до вечора їй втовкмачують найголовніші життєві істини:« Якщо до двадцяти п'яти років ти не вийдеш заміж, то покриєш себе ганьбою, якщо ти смієшся, тобі не стати вишуканою жінкою; якщо твоє обличчя виражає якісь почуття, значить, ти вульгарна; на тілі, ти непристойна, якщо хлопець поцілує тебе в щоку на людях, значить, ти повія, якщо їж із задоволенням, ти свиня, якщо спиш із задоволенням, ти корова» і т. д.
Ці заповідіможуть здатися смішними, але їх сприймають занадто серйозно.

Речі, від яких хочеться померти відразу, зараз же, не сходячи з місця, згодом стають швидкоплинними спогадами. Навіть ніби й не твоїми, а ніби прочитаними у книзі про чуже життя.

Дивовижною властивістю мають люди: вдень не бояться того, що вночі викликало жах і ворушило волосся на потилиці.