Вона була зі мною ні повія, ні свята.

Якщо тобі затишно і цікаво віч-на-віч із самим собою, то й інші люди до тебе потягнуться.

Культура завжди виникає з безкультур'я. Імперія – з племені. Іншого шляху немає.

Дивна річ – серце, як легко його схвилювати!

Щоб бути природним, необхідно вміти прикидатись. (Спокій і невимушеність здаються найбільше природними тоді, коли людина змушена вдавати.)

Часто в критичних ситуаціях людина, яка заплуталася по життю у своїх пріоритетах і уподобаннях, повертається до справжніх цінностей і навчається відокремлювати зерна від полови.

У 1929 я усвідомив, що геніальний, і досі не мав нагоди в цьому засумніватися. Навпаки, переконання моя міцніла; мушу, однак, зізнатися, що ніяких особливих захоплень із цього приводу я ніколи не відчував, хіба що легке задоволення. (Пізніше, в 1929 році, у мене з'явилося чітке усвідомлення своєї геніальності, і воно так зміцнилося в мені, що не викликає жодних так званих піднесених почуттів. І все ж таки повинен визнати, що ця віра в мені — одне з найприємніших постійних відчуттів). )

Коли претендент у диктатори зазнає поразки, він не відразу, не раптом втрачає прихильників та слуг. Особливо в тих випадках, коли в мозку цих людей надійно запроваджено впевненість у його всесильності. І потім, коли картковий будиночок влади розсипається, окремі валети та дев'ятки ще за інерцією продовжують триматися туза і виконувати його божевільні накази, навіть якщо вони розуміють їхню безглуздість.

Куди легендам про бійні Цезарів
перед бувлю,
яка тепер була!
Сьогодні світ
весь – Колізей.
І коли
на арену
воїни вийшли
парадними парами,
у версти шарахнувши театром подвоєний
гуркіт і грім мільярдних армій, -
куля земного
полюса стиснула
і в очікуванні завмерла.

Ми дуже часто займаємося тим, що женемося за надією і не знаємо, що надія — один із найбільших ворогів людства. Ось, наприклад, будинок  розвалюється, ми його лагодимо. Чому? Тому що ми сподіваємося, що він буде добрим. Замість того, щоб прийняти безнадійність, кинути його та побудувати інший.