Хвороба Альцгеймера, хвороба Гентінгтона, шизофренія, маніакально-депресивний психоз – усі вони мають деякі спільні риси – це хронічні захворювання невідомого походження.

Як правило, людина задоволена зовсім не тоді, коли зробила щось хороше — скоріше навіть навпаки. Тільки це не радість, а самообман, ілюзія задоволення.

Очікування - це свого роду божевілля. А що таке безумство, якщо не надлишок надії?

Час робить дружбу поступливою та терпимою.

Коли потрапиш у бійку і захочеш покласти їй кінець - холодна вода куди краще за лопати.

Це моя розповідь про те, що я побачив у В'єтнамі і як це вплинуло на моє життя. Усі події реальні; сподіваюся, що хронологія та географія досить близькі до реальності, принаймні, я це бачу саме так. Імена персонажів та їх характерні риси змінені з поваги до їхнього права на особисту таємницю. Я хотів би вибачитися перед«бурчунами», якщо їм не до вподоби це слово. Я не відчуваю до них нічого, крім поваги, згадуючи про умови, в яких їм довелося служити. Сподіваюся, що мої спогади змусять інших ветеранів заговорити про епоху в'єтнамської війни і про те, як вона вплинула на людей і на суспільство.в цілому. Замість того, щоб говорити про політичні аспекти війни, я зосередився на тому, щоб розповісти про реальне життя вертолітника у В'єтнамі у 1965-66 роках. Я сподіваюся, що події будуть говорити самі за себе.

Кохання - це аскеза, ніжність і жертва. Все інше коханням не є і лише пакується з нею в один пакетик для опошлення торгової марки.

Зайвий приятель, хай поки що і дитина, завжди краще, ніж ще один ворог, хай найменший і безсилий.

Йому хотілося дарувати без кінця. І що більше він дарував, то ставав багатшим.

Самотність
у землю не сіють — вона дозріває сама...
А сонце своєю дружбою повинне йому допомагати.