… спробуйте приїхати з Австралії. Кожен, хто зустрічає вас, будь він навіть найкращий друг, ставить те саме питання:«Ну як там кенгуру? Бачив? Стрибають?» Будь-яка розмова починається з питання про кенгуру. Найбільш чуйні люди, помітивши мій тужливий погляд, соромляться, і все-таки утриматися від цього питання не в змозі. Дехто намагався викрутитися, бути оригінальним. Найкраще це вдалося одному фізику, відомому своїм гострим розумом та своєрідністю мислення. — Мабуть, замучили, всі питають про кенгуру? - сказав він.
- Точно вгадав, - зрадів я.
— Вульгарні. І що ти їм відповідаєш? — І очі його спалахнули.

Моя власна творчість здається мені великим нещастям.

Кожен справжній письменник пише лише те, що ніхто інший не напише за нього. І лише такі книги вічні.

Я хочу вільно дихати,
Але для цього треба тікати.
Може, на згаслий вулкан?
Чи на Тихий океан?
Або до зірок, на Чумацький Шлях?
Щоб там у порожнечі відпочити.
Одного тільки серцю хочеться -
Самотності, самотності.
На безлюдному острові жити,
По піску босоногою бродити.
Щоб не бачити птахів, ні звірів,
Щоб не бачити жорстоких людей.
Милуватися хвилі бірюза.
Щоб пальма росла наді мною.
Сонця промінь нехай пестить мене,
Щоб тільки синє небо та я.
Щоб там, далеко, на краю,
Я долю змінила свою.

Поки людина живе, вона не відчуває свого життя: вона, як звук, стає йому виразною через кілька днів.

Страхи бувають двох видів – раціональні та ірраціональні, а простіше – одні осмислені, а інші безглузді. Наприклад, бодлерівські сироти бояться Графа Олафа, і цей страх має повний сенс, оскільки він лиходій, який бажає занапастити їх. Але якби вони боялися лимонного пирога зі збитими вершками, це був би страх ірраціональний, тому що лимонний пиріг зі збитими вершками смачний і нікому ще нічого поганого не зробив. Боятися чудовиська, що ховається під ліжком, раціонально і осмислено, там і справді може виявитися чудовисько, готове вас з'їсти, але боятися агентів з продажу нерухомості ірраціонально, ці люди, як вам, напевно, відомо, допомагають купувати та продавати будинки. Якщо не вважати деякої пристрасті до потворного жовтого пальта, найгірше, що агент може зробити, - це показати потворний, на ваш смак, будинок. Тож боятися їх абсолютно безглуздо.

Коли людині погано, вона може: а) зіпсувати всім настрій ; б) поплакатися комусь у жилетку; в) залягти на дно ; г) зробити собі ще болючіше, затьмаривши старий біль нової; д) прикинутися, що нічого не сталося.

Прокинувшись від мрій, нездійсненного можна домогтися штурмом, ім'я  якому - безумство.

Генріх Гейне висловив поширене переконання, вдягнувши його у форму образів, коли порівнював щастя з легковажною дівчиною, яка приголубить, поцілує і втече; нещастя, навпаки, схоже на жінку, яка сильно прив'язується, не поспішає піти та спокійно сидить біля тебе. Щастя швидко, його важко утримати; нещастя ж, навпаки, відрізняється сталістю і рідко буває нетривалим.

... море - повна подоба життя людини. Як каже старовинна морська мудрість, рифи треба брати тоді, коли тобі на думку приходить питання; а чи не час взяти рифи? У морі ховається небезпечний і хитрий мерзотник, який, при всій своїй зовнішній дружелюбності, тільки й чекає, коли ти вчиниш помилку, щоб кинутися на тебе. Легко і безжально вбиває море необережних і дурних, і моряк може сподіватися - найбільше - на те, що море віднесеться до нього хоча б терпимо, не зверне уваги, не помітить. Море не знає милосердя, воно, як старозавітний Бог, ніколине прощає – хіба що випадково чи з капризу. Коли віддаєш швартові, слова«милосердя» та«жаль», як і багато інших, залишаються на березі.