... молодим людям необхідно, щоб на їхньому горизонті завжди миготіли гарненькі жінки, хоча б цей горизонт був лише вулицею.

Їй хотілося відчути до нього зневагу, тому що поки вона  його тільки ненавиділа, вона  ще була надто близька до кохання і знала це.

Одна людина такої ні знати, ні пам'ятати не може. А родова пам'ять крові вона  все зберігає.

Тому, дівчата, якщо чоловік залякав вас фразами: "Я знайду собі кого-небудь, а ти так і залишишся старою дівою без сексу", - зробіть вигляд, що злякалися. Злякалися за психологічний стан вашого благовірного. Тому що нормальний чоловік навряд чи утримуватиме жінку шантажем та залякуваннями. А ненормальний нам не потрібний.

Бувають шлюби, виникнення яких не може собі уявити навіть найхудожніша витончена фантазія. Їх слід приймати, як приймаєш у театрі химерні поєднання протилежностей, старості та тупості з красою та життєрадісністю, які є передумовою для математично точно розрахованого фарсу.

Люди байдужі завжди схильні підозрювати іншого в тій же ваді.

Потреби в людях ніде в нас не відчувається, та й самі ці люди не відчувають, щоб вони були на щось потрібні.

Генріх мав покинути країну, в якій народився, де якби він був навіть злочинцем чи бранцем, його знали б і любили. Йому доведеться просити притулку і навіть хліба у Франції! Будь-яка милість чи немилість із боку французів була ганебною для Генріха – нащадка Едварда III, молота Франції.

Консьюмеризму довелося неабияк попрацювати, закликавши на допомогу популярну психологію, щоб переконати людей, що потурати собі - правильно, а ощадливість - насильство над особистістю.

Зброя чомусь завжди красива. І навіть чим небезпечніші, тим зазвичай красивіші.