Песимізм є природним, бо є прямим наслідком двох трагічно-невикорінних реалій: благі діяння залишаються невизнаними або караються, а зловмисні прикриваються маскою чесноти.

Для споживача примус на щастя та задоволення є еквівалентом традиційного примусу до праці та виробництва. Все більше він проводить життя в оновленні власних потреб і добробуту. Якщо він про це забуде, йому обов'язково нагадають, що не має права не бути щасливим. Інакше він ризикує задовольнитись тим, що має і стати асоціальним.

Не найкраща звичка – є ночами. Проте перевірений засіб від сумних думок.

Не треба паразитувати та підживлюватися підтримкою інших людей – можна впасти у залежність.

Він так довго думав про це, що вже почав це проповідувати.

... вона  мала рідкісний дар не існувати до тих пір, поки в ній не з'явиться необхідність.

Вам подобаються такі, які кричать на всіх кутах про свої почуття? А ви знаєте, що вони якраз і бувають найнещирішими?

Дорослі іноді потребують казки навіть більше, ніж діти.

Сонце землю оживляє,
Запалює всі серця!
Любов'ю, світлом наповнює,
Створення нашого творця! Серед тих променів, в прекрасному саду,
Дві троянди почали цвісти,
І колір їх був для всіх жахливим,
Але чому? Відповісти не змогли. Здавалося їм, що це безглуздо,
Дві троянди сині ростуть,
Наче два ганебні трупи,
«Так не буває! Хай помруть! Серед червоних, білих троянд сяяли,
Любили сильно, без кінця,
Дві троянди в сонячній вуалі,
Твори нашого творця!

Просто робіть те, що любите, а що буде потім, нікому не відомо.