— Що ти робив під вікном, га?
- Слухав новини, - мирним тоном відповів Гаррі.
Дядько та тітка обмінялися обуреними поглядами.
- Новини слухав! Знову!
- Вони щодня інші, ось яка штука, - пояснив Гаррі.

- Скільки подарунків?
- Тридцять шість. Я сам порахував.
- Тридцять шість?! А торік я одержав тридцять сім!
— Але деякі з них набагато більші, ніж торішні.
— А мені начхати, що вони більше!

— Не хочу здатися грубим, — заговорив він таким тоном, що в кожному звуку так і прозирала ця грубість.
— …хоча, на жаль, мимовільна грубість, на жаль, занадто часто зривається з язика, — серйозно договорив за нього Дамблдор. — Краще зовсім нічого не говорити, любий.