Якщо твоя ліва нога – це День Подяки, а права – Різдво, можна до тебе нагрянути між святами?

Усі сімейні фільми починаються з убивства: Король Лев, Бембі, Пила 7...

О, давно не бачились! Виглядаєш відпочившим. Ну, так, рак стояти це тобі не активом потіти...

Життя - це нескінченна низка геморою з короткими рекламними паузами на щастя.

- От млинець! Ну і пика у тебе! Та ти прямий як дупа, вивернута навиворіт.
- Типу мошонки з вухами?
- Типу того. Наче Лепрекон трахнув обличчя Фредді Крюгера.
— У крапку...
— Та ти моторошний. Схожий на затраханий до смерті авокадо.
- Дякую.

Ви, мабуть, думаєте: чому я у червоному? Щоб погані хлопці не бачили, що в мене йде кров. Цей чувак рубає фішку. Коричневі штани одяг.

- Як це називається, коли тебе долає злість і страх одночасно?!
— Ммм… не знаю… злотрах?!

Супером я не хотів бути, та й герой з мене ніякий. Але коли твій найлютіший ворог загрожує твоїй дівчинці, то хочеш не хочеш, а супергероєм, сука, станеш.

- Веселого Різдва.
— І вам веселого... квітневого вівторка, містере Пул.

— Та заберігти ти вже цю мерзенну паскуду!
- Не висловлюйся.
- Відсмоктувати!