Народ ще виє та поплаче,
Борис ще скривиться трохи,
Що п'яниця перед чаркою вина,
І нарешті з милості своєї
Прийняти вінець смиренно погодиться;
А там — а там він правитиме
як і раніше.

Звичайно, царе: сильна твоя держава,
Ти милістю, радістю і щедротою
Усиновив серця своїх рабів.
Але знаєш сам: безглузда чернь
Змінлива, бунтівна, забобонна,
Легко порожній надії віддана,
Миттєвому навіюванню слухняна,
Для істини глуха і байдужа,
А байками живиться вона.