- Комп'ютер, я вдома!
- Назвіть пароль.
- "На-на-на-на-на-на-на, Бетмен!"
- Дякую.
- Завжди будь ласка.

— Я не впізнаю цей світ.
— Не треба його впізнавати, треба його врятувати.

- Чи готовий ти слідувати за Бетменом і отримати пару життєвих уроків?
- Звичайно! А де ремінь безпеки?
- Урок перший - життя не дає таких ременів.

Переживати страх - це нормально. Коли ти це усвідомлюєш, то зможеш йому чинити опір.

— Це і є твій геніальний план — загинути разом?
— Я хоч вилами не воюю...

- Баррі Аллен? Брюс Уейн.
— Ваше вітання не пояснює, чому незнайома мені людина сидить без світла у мене вдома в моєму другому улюбленому кріслі.

- Нове правило?
— Ми злочинці, Альфреде, завжди ними були, нічого не змінилося.
— Ні, змінилося... все змінилося. Люди падають з небес, а боги кидають блискавки, невинні гинуть. З цього все починається, Сер. Гнів, лють, почуття повного безсилля. Гарні люди стають... жорстокими.

— У твоїх венах тече кров? Вона  проллється!

- Як ти забрав будинок  у банку?
— Я купив банк.
— Що, цілий банк?
— Та якось саме вийшло за звичкою.

- Вона  з тобою?
— Я думав з тобою.