Ти ніколи не був богом, і ти ніколи не був людиною.

- Тут удачу вважають образою?
— Удача для одного завжди невдача для іншого.

Друзі для мене – розкіш.

— Я чув про тебе, але не думав, що ти реальний.
- Реальний, коли потрібний.

- Артур Каррі. Чув, що ти з рибками балакаєш.
— Я чув, що ти одягаєшся в костюм кажана. Як реальна миша? — У Готемі це 20 років спрацьовувало.

Привіт мама. Привіт тато. Сьогодні я знову врятував місто. Ви б точно мною пишалися.

— Комп'ютере, як мені сховати Джокера до лікарні Аркхем шляхом найменшого опору?... Комп'ютере, ти мене чуєш?!
— Здрастуйте, майстре Брюсе. Я щойно заблокував ваш доступ.
- Чорт!
— Сер, настав час розпрощатися з нездоровими звичками. Ви не можете провести все життя на самоті, чорному одязі та без нічного сну. Небагато відповідальності вам не зашкодить. Пропоную вам розпочати з виховання вашого сина.
- Пробач. Ось зараз я взагалі не розумію, про що йдеться.
— Ви усиновили сироту на світському рауті.
— Це ж був сарказм!

У людях є добро. Ми боремося, вбиваємо, зраджуємо один одного. Але ми можемо змінитися, можемо стати кращими, і станемо. Це наш обов'язок.

- А яка суперздатність у тебе?
- Платоспроможність.

Зруйнуй міфи та легенди про мене… Вбий надії на мене…