Основне правило реклами та вічного прокляття: якщо ти продав душу дияволу, авторське право залишається за ним.

Я знаю, що страшніше шукати свій шлях, ніж робити те, чого від тебе очікують.

Це не брехня, коли тебе змушують брехати. Якщо єдина правда, яку вони можуть прийняти, — це їхня власна.

А як щодо нас? У нас немає  датчиків і проводів, і білих точок на моніторі, щоб показати, що ми живі, то звідки ми взагалі про це знаємо? Доводиться вірити одне одному на слово.

- Це був твій батько, Брайан! Він заслужив на повагу, хоча б після смерті.
— Нісенітниця собача. Якщо ти не заслуговував на повагу за життя, ти не заслуговуєш на нього і після смерті.

— Ти краще здай машину на фарбування, перш ніж доїдеш до офісу.
— Я не перефарбовуватиму її, вона  мені так подобається.
- Ти з глузду з'їхав!
- Ні, це вони божевільні. І ось що я скажу - *** їх усіх. Нехай хоч неоновий напис у небі зроблять педик!

— Поганий денек видався?
— Як у пеклі, тільки дощик.

Ти все, що тобі потрібно, ти все, що в тебе є.

Жертвувати тим, хто ти є, заради іншого або вимагати, щоб хтось пожертвував цим заради тебе, це не любов.

— Що ж трапилося з любов'ю, яка мала тривати вічно?
— Вічні тепер тривають не так довго як раніше.