— Ти міркуєш, як небіжчик, Дін.
— Я міркую, як людина, яку все дістало! І він не розуміє, навіщо йому це все було потрібне!
— Ну, вибач, бідолашний! Ти ненормальна людина.
- Дякую.
- Кинь! Ти вже намагався зав'язати з полюванням і жити нормальним життям... А в результаті сидиш із буркотливим дідусем у фургоні, набитому зброєю. Нормальні люди так не поводяться! Ти мисливець, а, значить, робитимеш те, що потрібно зараз. А якщо будеш віддаватися зневірі, хтось підкрадеться і знесе твою погану голову! Так що постарайся знайти привід знову повернуться до ладу - будь то любов,ненависть чи грошове парі. Годі з мене похорону, годі! Помреш раніше за мене — уб'ю!

- А як годзила?
- Я її уклав.
— У тебе завалявся бамбуковий кинджал з благословенням священика?
- Дробарка.
— А значить дробарка? Це... це, мабуть, крутіше... всього.

— Факти в наявності: Сем все життя хотів відірватися від сім'ї, він ненавидів наш будинок і втік у Стенфорд за першої ж нагоди, а тепер усе почалося за новою. Мені набридло, набридло за ним ганятися. Пішов він, хай робить що хоче!
- Ти так не думаєш!
- Ні, думаю, Боббі. Сема немає  для мене... Я взагалі не впевнений, що ми з ним колись були братами...
— Ти просто дурний собачий син! Ах, боже мій, вибачте, що зачепив ваші тонкі почуття, принцеса! По-твоєму, сім'я - це жилетка, щоб у неї плакатися, чи пекти, щоб тебе пирогами годувати?!Сім'я приносить одні занепокоєння, але вона і сім'я!
- Я сказав йому:«Підеш - не повертайся більше!», А він все одно пішов, значить зробив вибір!
— Ну, давай, похнигти ще! Ні, ти хныкаєш, як твій батько! Я тобі більше скажу: твій батько був боягузом!
— Мій батько був будь-ким, але не боягузом.
- Йому було легше відштовхнути Сема, ніж зрозуміти його. Це, по-твоєму, не боягузтво? Ти набагато сміливіший і добріший за свого батька, так що зробиш ласку: не будь таким же.

- Насувається кінець світу.
— Нехай настане!
- Ти це не серйозно.
- Думаєш ні? Думаєш, мало віддав? Думаєш, мало заплатив? З мене досить. Набридло. І моя тобі порада, розвернись і вали звідси.

Як знайдеш Бога, передай, щоб надіслав мені ноги!

Жодна людина не може зробити такого, що не можна було б пробачити.

Адже ти переживаєш за нього. А все, що він робить, це переживає за тебе. Хто тут взагалі живе своїм життям?

- Все нормально, синку?
— У мене дзвони в голові вечірній дзвін набивають! Дивно!

Світ - самогубець, ми його рятуємо, а він знову наковтається пігулок.

— Заправляєшся зранку гамбургером?
- Я продав душу. Мені лишився рік. Проблеми ожиріння мене не турбують. (— Жуємо на сніданок чизбургер з беконом?!
— Я продав душу, через рік помру. Плювати на холестерин!)