Ти вважаєш, що любиш. Але що таке "любити" - не знаєш і сам. Чи можеш чесно сказати, що не шукаєш своїх задоволень? Чи не дратуєшся, готовий приймати людину і в хворобі, і в поганому настрої, готовий нескінченно терпіти? Прощати недосконалість, помилки, недоліки? Некрасивість, що з'являються зморшки, зуби, що псуються поступово? Завжди віддавати, нічого не отримуючи натомість? Кохання – це нескінченні дрібні жертви. Великі жертви від тебе вимагатимуть рідко, а ось дрібні – кожну мить. І якщо ти до них не готовий, не готовий і до кохання. Назви своє почуття якось інакше і не пачкай хорошогослова. Воно й так зараз забруднене.