Еммет з цікавістю спостерігав, як Едвард допомагає мені вилізти з машини. Його очі зупинилися на моїй руці, яку я наганяла біля грудей.
Еммет посміхнувся.
- Белла, ти знову впала?
Кинувши на нього лютий погляд, я відповіла:
- Ні, Еммет. Я просто рушила по морді вервольфу.
Еммет моргнув, і потім вибухнув гучним реготом.
Раніше я мало думала про смерть... але, на мою думку, віддати життя за кохану людину — не найгірша смерть!
— Я не губитиму твоє життя.
- Я вмираю. Вже. З кожною секундою я все старший.
- Так і має бути.
- Скільки тобі років?
- 17.
- І давно тобі 17?
- Доволі давно...
— Але я перевертень, — сказав він неохоче, і з очевидною огидою додав: — А він вампір.
— А я«Діва» з гороскопу! — роздратовано гукнула я. (- Але ж я все одно перевертень, - неохоче сказав Джейк. І з огидою додав: - А він залишається вампіром.
- А я Діва! - заволала я, не витримавши.)
— І це твоя мрія? Стати монстром?
- Так, мрія, щоб завжди бути з тобою.
- У тебе що, лінзи?
- Ні.
— Очі були чорними минулого разу, а зараз золотаво-карі.
— Так, я знаю, це флюоресценція.
— Я можу прочитати думки будь-кого в цьому залі. Окрім твоїх.
- То зі мною щось не так?
— Я сказав, що читаю думки, а ти почала копатися в собі.
Мені начхати, хто перевертень, а хто вампір. Якщо Анжела раптом виявиться відьмою, вона теж може приєднуватися.