— Я лише сказав, що нам не можна дружити, а не чого не хочу.
- І що це значить?
— Ну, якщо ти розумна, тримайся від мене подалі.

Ти мені потрібен, я просто хочу, щоб ти був поряд...

Три речі прояснилися остаточно.
По-перше, Едвард вампір. По-друге, він хоче спробувати мою кров, хоч і бореться з цим бажанням.
А по-третє, я остаточно і безповоротно закохалася в нього.

- Це не реально... Так просто не буває.
— Буває... У моєму світі.

— Як це коли твій хлопець вампір?
- Краще не буває.

— Шлюб — це просто аркуш паперу.
- У нас це був спосіб сказати: "Я люблю тебе!"
- Ну, а в нас це спосіб сказати: "Ой, я залетіла!"

Я – нейтральна сторона. Я – Швейцарія. Я відмовляюся бути втягнутою у територіальні розбирання між міфічними істотами.

"Не обіцяй мені нічого", - прошепотіла я. Якщо я дозволю собі сподіватися, але це ні до чого не приведе... це вб'є мене. Після того, як всі жорстокі вампіри виявилися нездатними мене прикінчити, надія зробить цю роботу за них.

- Мені, правда, дуже шкода, що так сталося з твоєю рукою, - сказав Джейкоб, у нього вийшло майже щиро. - Наступного разу, якщо захочеш мене вдарити, візьми бейсбольну биту чи лом, добре?
— Не думай, що я забуду, — пробурмотіла я.

- То ти скажеш мені, як зупинив фургон?
- Це був викид адреналіну! Справа звичайна... в Google пошукай!