— Мені так добре з тобою. Я щаслива!
— Я щасливіша.
— Ні, я набагато щасливіший.
— Як звідси до Барселони?
— Як звідси до неба.
— Так, але все одно я набагато щасливіший.
— На скільки?
— На три метри вище за небо...
— Здається, можна дістати до неба.
- Ні, навіть не так.
- Як же тоді?
- Вище. Три метра над небом.
— Я не дуже хороша, правда?
- Ти ідеальна!
- Що ти тут робиш? Пішли усередину!
- Я не можу. Ачі приїде, і ми втечемо!
- Що? Ви трахнете?
— Ти хочеш, щоб я був першим?
— …І останнім.
— Чим хочеш зайнятися завтра?
- Давай втечемо! Забери мене біля брами школи і відвези далеко-далеко.
— Я не вставав так рано вже понад рік. Я можу проспати.
— Я довіряю тобі, Ачі.
— Ти з глузду з'їхав? На мені сукня від Valentino!
— Вода корисна для кровообігу. І тепер, коли твоя голова розуміє трохи краще, ти наступного разу подумай, перш ніж виплескувати на мене коктейль. І скажи Valentino, що сукня виглядає набагато краще мокрою.