Габріель Гарсіа Маркес. Сто років самотності
— Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш скоро померти.
— Скажи йому,— усміхнувся полковник,— що людина вмирає не тоді, коли має, а тоді, коли може.
— Він сумує, — відповіла Урсула. — Йому здається, що ти маєш скоро померти.
— Скажи йому,— усміхнувся полковник,— що людина вмирає не тоді, коли має, а тоді, коли може.