- Мені щось потрапило в око.
- Погана справа. У лівий чи правий?
- Зараз розумію.«Господи, - подумав я, де вона була всі роки, щоб відгукнутися на такий банальний трюк?» Я нахилився, щоб вдивитися в її очі, які були за десять дюймів від мене, а вона вдивилася в мої.
- Я бачу, - сказала вона.
– Так? Що ж це таке?
- Я. В обох очах. І витягти мене не можна.

Головне — не так заробити гроші, як знати, що вони справді зароблені.

Зрозуміло, дев'ять жінок із десяти постійно спізнюються...

За що я не люблю ранок — то це за те, що воно завжди настає, коли я ще сплю. Я встаю, вмиваюся, одягаюся, добираюся абияк до кухні, заправляюсь апельсиновим соком, — і все це як у тумані. Я прокидаюся по-справжньому тільки після четвертого млинця та другої чашки кави.

Вона була весела від природи, і для того, щоб позбавити її цієї якості, однієї позашлюбної дитини було явно недостатньо.