Схилилася Івушка над самою річкою
Їй теж хочеться на бистрину.
Вона  сумує з ранку до вечора
Все чекає, пухнаста, на свою весну. Схилилась тонка, як небо чиста,
Але самотність не перемогти...
Ах, верба-івушка, коса пухнаста,
Як мені, красуне, тобі допомогти?