— Чому ти не дивишся на мене? Прикидаєшся, що я не існую?

— Ні, Чарлі, — прошепотіла вона, — я вдаю, що мене не існує...

Ми так мало були разом... Нам було про що поговорити і було чим зайнятися. Нехай і недовго, але наш час БУВ!

Я згадую свої слова, і замість них на думку приходять чудові, блискучі фрази, які варто було б вимовити.