Кохання нагадує партію в покер — щоб перемогти, треба грати відкрито.

Щоб мрія збулася, треба вміти чекати, розмірковувати, бути терплячим.

Любов подібна до блискавки: хто може знати заздалегідь, куди вона  вдарить?

Достатньо одного спогаду, щоб пелена перед очима розвіялася, досить якоїсь дрібниці зрозуміти, що зробив помилку, і тоді ти приймеш рішення, що тобі робити далі з твоїм життям.

— Каміла мені зраджує...
— Каміло? Та кинь ти!
— Ні, я певен. Вчора вона  під стільцем, на якому лежала сукня, залишила дві пари туфель. А?
- Так. І що?
— Ти нічого не зрозумів? Дайана Лейн, Річард Гір, фільм "Невірна". Героїня залишила туфлі під стільцем від нерішучості, бо в неї був інший!
— Якщо вона  не може на щось наважитися, не означає, що вона повія!
-... Каміла останнім часом змінилася. Коли ми кохаємося, вона  стала більше...
— Більше?..
— Більше... Бажана, чи що...
— Мені б твої турботи, Енріко, я благаю тебе!

- Пообіцяй мені одну річ!
- Яку?
- Яку я зараз загадала...
-... Обіцяю, кохання моє!

— Ааа… Я тут вирішила… Пробач, але я люблю тебе!
- Вибачити?!
— Що я люблю тебе…

— Ти маєш причину від мене піти?
— Думаю, ні …. Але й залишатися у мене теж немає  причин.

Коли все закінчується, біль розставання пропорційний красі пережитого кохання. Витримати цей біль важко, тому що людину відразу ж починають мучити спогади.

В Італії зазвичай, коли звертаються до близьких і дорогих людей вживають " Любов моя". (Італійці взагалі романтики... Половина їх смс починається і закінчується словами - "Кохання моя".)