Прекрасне не потребує прикрас.
Собі призначить ціну лише жебрак.
Моє кохання марних слів не шукає —
Вона  й так безмірно розросла.

- Привіт всім! - Мляво привіталася я.
– Ой… – пролунало звідкись збоку. - А ви хто?
- Вершники апокаліпсису, - реготнув Голод, побачивши худого хлопчика в окулярах, що стискав у руках папку з документами, - Голод, Війна, Смерть і Мор. Це стажист.
- Курсаче, - заіржав Війна...