Щастя так просто не дається: інакше посміхалися б усі на світі!
Я вибачився б, але це взагалі не в моєму стилі!
Не вірте чомусь, тільки тому що Вам сказала це розумна людина, або Ви прочитали це в книзі, або просто тому, що Ваша мама це сказала - це не означає, що це правда. Вірте тільки в те, що Ви можете перевірити і довести, що це правда.
Прощення немає. Є лише вчинки та розплата за них. Пам'ятайте, коли задумаєте щось погане. Коли ви брешете, крадете, чините перелюб, ненавидите, та що завгодно. Якщо ви зробили це або тільки плануєте, пам'ятайте, що вибачення немає. Є лише наслідки. Повірте, хто сам через це пройшов. Є тільки біль, почуття провини та відчай від того, хто ти і що ти вчинив. Не робіть цього, зупиніться. Поки не пізно.
Життя – кумедна штука. Часом погані речі відбуваються з хорошими людьми, і це несправедливо... Часом погані речі трапляються з хорошими людьми... Я думаю, ви хороша людина, з вами трапилося щось погане, але ви розумні і знайшли вихід. Я не думаю, що ви цього хотіли... Вам було страшно, ви були у розпачі та розгубленості. Може, хтось обдурив вас, скористався вами чи те, що ви були гарною людиною, нічого вам не давало.
Ніхто не хоче невдалого шлюбу, все закінчується мільйоном дрібних помилок.
На відстані всі відповіді є очевидними.
Погані звички: пороки, любов і співчуття – це руйнує нас. Коли справа доходить до любові і щастя, ми вбивці.
Хтось сказав, що найсумніша річ, з якою стикається людина — це те, що мало бути. Але що якщо людина стикається з тим, що було? Або чого може ніколи не статися, або чогось більше ніколи не буде. Вибрати правильну дорогу ніколи не буває легко. Це рішення ми приймаємо лише з наказу свого серця. Але іноді ми знаходимо свій шлях, щоб зробити щось краще. Іноді ми боремося з жалем і докорами сумління за наші помилки... нашу злість, і ревнощі і сором, який ми відчуваємо, коли є тими людьми, якими повинні бути. І тоді ми знаходимо наш шлях до чогось кращого... або щось найкраще знаходить свій шлях до нас.
Відносини це не завжди просто. Люди розлучаються не просто так. Відносини просто так не закінчуються. Ми всі хочемо бути коханими, бути щасливими. Чому ми не такі? Ми стаємо умільцями з руйнування свого щастя, почуваємося, хоча, по суті, це наш вибір.