Один за всіх, і всі за одного – це відтепер наш девіз!

Краще їхати одному, ніж із супутником, який трясеться від страху.

- Ти закликаєш до заколоту?
— Хіба боротися з безчестю, що твориться довкола — це заколот? Чи давати відсіч несправедливому довкола? Можливо, ми з тобою не такі вже й різні... Світ зміниться на краще, хоча ми цього не побачимо.

Доля — куртизанка: сьогодні вона  прихильна, а завтра може повернутись до мене спиною.

— Чи зустрінуся я з нею колись?
— Пам'ятайте, що тільки з мертвими не можна зустрітись тут, на землі.

Ми всі боїмося смерті. Проблема полягає в тому, щоб знайти те, за що варто померти.

Партію я ще не виграв, а ось життя, здається, вже програв.

- Це королева. Вона  ходить як завгодно.
— Будь-кому?
- Тому, хто грає.

— Кімнати у нас чисті — 20 суток за ліжко. 10 - якщо з кимось розділите. Воші, клопи?
— Ні, дякую, мені лише постіль та вечеря.

— Раніше ми, бувало, їздили швидше.
— Але так раніше.
— А хіба з того часу щось змінилося?
- 20 років минуло...
- І що?
— Наші коні постаріли.