Відвернуться — отже, не любили.

Люди птахів із клітин випускали, щоб самим вільними стати.

Вибач мені, будь ласка, пробач мені. Я так часто це говорю, але вірю в Бога щиро. Я змучив вас, а ви все одно зі мною, затяг сюди, у цю спеку, я вдячний вам, я живу лише терпінням вашим, вірністю. Я благаю за вас, знаєш як? Господи, нехай все буде добре і з самого початку всіх - хто живий, кого немає, всіх - у Бога мертвих немає: мама, батько, мама Женя, Марина, Діся, Ліда, Володя, Галя, Льова, Артур, Андрій, Вася, Толя, Сівка, Тетяна, Аркадій, Микита, Веніамін, Леонід, Ксюша. Якщо збиваюся або забуваю, то знову, з самого початку всіх - Господи, нехай їм усім буде добре, всім, хто мене любив, ким я живий, навіть тим, хто пішов і забув, нехай їм усім буде добре, Господи, дай мені сил висловити, як я їх усіх люблю, адже чомусь я живий, чомусь вони зі мною. Я обов'язково розберуся. Може я не помер сьогодні, щоб зрозуміти, навіщо живий. Господи, дай сили...

Це, мабуть, дуже зручно, отак от, у темряві, тупотіти ногами, свистіти. Начебто і себе показав, і ніхто не побачив.

- Коли відчуєш "Все, більше не можу!" — стрибай уперед, як із п'ятого поверху, штовхайся!..
— І… що?
— Лети.

Я двадцять років чую: ось зараз помреш, ось прямо зараз! Ну що ж, здохнути, щоб заспокоїти вас усіх?