— Думаєш, краще почати з жарту?

— О, ні, ні! Ти ж сама серйозність. Не думаю, що в тебе буде на цей час.

— На що?

— На розвиток почуття гумору!

Саме любов нас повністю пожвавлює, всі почуття загострюються, всі емоції посилюються, щоденна реальність руйнується, і ми з вами ширяємо в хмарах. Вона  може тривати хвилину, годину, півдня, але це не применшує її значення, тому що залишається спогад, який ми будемо зберігати до кінця життя.

Знаєш, чому я заздрю ​​закоханим? Я так хочу, щоб хтось упізнав мене по-справжньому. Що я люблю, чого боюся, якою пастою чищу зуби. Мені здається, це чудово.

Я вірю в кохання, у поцілунки, романтику, секс. Я не хочу, щоб все зводилося до якихось ідеальних рівнянь. Я хочу безладу та хаосу. Хочу, щоб хтось божеволів і тільки по мені. Хочу дізнатися і жар, і пристрасть, і піт, і безумство; і я хочу валентинки, амурів та всього цього барахла.

Я більше тебе не люблю, і це, як не дивно, робить мене ідеальною для цього шлюбу, якщо не брати до уваги, що цей шлюб мені вже не потрібен.

— Ви розумна, впевнена в собі жінка без жодних фінтифлюшок.
- Звучить як реклама авіаліній.

- Можна задати тобі питання? Це дуже дивно звучить, але... Клер щаслива? Тобто, на твою думку, вона  задоволена?
- Так, мені здається так, а що?
— Я дурно веду. Напевно тому, що це мій перший шлюб. Якщо ми прокидаємося вранці, а вона не каже мені, що щаслива до безумства, то я переживаю.

— Я мріяла про цю хвилину з того дня, як ми познайомилися. Я мільйон разів усе репетирувала у себе в голові — як ти дивитимешся, що говорити, що думати. І знаєш, що...
- Що?
— Я просто придумала тебе. Я ніколи не думала, що відчуватиму, я тільки хотіла зробити тебе щасливим. Мені здавалося, що я тебе не гідна.
— Але ти гідна, Роуз, гідна, гідна.
— Я знаю, знаю, але Алексе, ти мене не вартий.

Чому ми мріємо про кохання, хоча воно  буває скороминущим і може принести біль? Тому що поки вона  триває, це дуже здорово!

А чого жінці збиратися? Рот  закрила та пішла.