У джазі лише дівчата. Дана Ковальчик
— Приходьте надвечір нас послухати!
— Чи не знаю чи я зможу, але постараюсь...
— О, будь ласка! Якщо ви не прийдете, ми дуже засмутимося! І захопіть яхту!
— Приходьте надвечір нас послухати!
— Чи не знаю чи я зможу, але постараюсь...
— О, будь ласка! Якщо ви не прийдете, ми дуже засмутимося! І захопіть яхту!
— Ні, Озгуде, давай начистоту. Я взагалі не можу стати твоєю дружиною!
- Чому?
— Ну... Хоч би тому, що в мене фарбоване волосся!
- Це не важливо.
- А я курю! Димлю як паровоз!
— І це не має значення.
— А яке в мене минуле? Прорва чоловіків і навіть один саксофоніст!
- Я тебе прощаю.
— О, Боже!... Я ніколи не народжу тобі дитину!
— Усиновимо чужого.
— Ну, якщо тобі й цього мало... Ех, я ж ЧОЛОВІК!
— Ну, кожен має свої недоліки.
Мені неважливо, багатий він - аби у нього була яхта, власна залізна дорога і зубна паста під його ім'ям.