Плити великому кораблю, далеко задумано,
Борознити його кермо, бороду Нептунову. Довгий шлях здалеку, до рідної пристані,
Чекати на морячку моряка, на роду написано. В океанах і морях кораблі перевіряться,
До кісток на протягах, моряки провітряться.

Хто не раз бував на реї, хто пропах солоною піною,
Той штурвал тримати вміє, знає це життя ціну. Хто захлинався вітром, душу люлькою грів та грогом,
Знає всі шляхи в таверну, де сам чорт зламає ногу.

Ех, ні пуху, ні пера, щоб тримали якоря!
Та гарну хвилю, та під кілем глибину,
А щоб був повний спокій — шкіпер,
Шкіпер з головою!