Взимку це місце досить близько до обігрівача, але не настільки близько, щоб змусити потіти; влітку ж, воно якраз на шляху повітряних потоків із відкритих вікон, он там і он там; воно під таким кутом від телевізора, що й не прямо, тому звук гарний, але й не так далеко, щоб створити спотворення картинки... Я можу і продовжувати, але ясна сутність.
— Вгадайте, що сталося?
— Ти йшов коридором, натрапив на міжпросторовий портал, який перекинув тебе на п'ять тисяч років у майбутнє, в якому, користуюся перевагою та технологією, ти побудував машину часу, а зараз повернувся, щоб взяти нас із собою у сім тисяч десятий рік, де на роботу в мислинарій нас возитимуть телепатично керовані дельфіни, що літають?
— Ні!
— Оу..
— Пенні мене поцілувала!
— І кому б таке спало на думку...
Я точно пам'ятаю: ти спитав, чи не з Марса я, бо дупа у мене явно не з цієї планети.
— Я наробила дурниць. Ти наробив дурниць. Може визнаємо, що ми квити, і продовжимо жити як і раніше?
— Я не робив дурниць.
— Давай підемо на компроміс.
— Я вже на нього пішов. Я готовий визнати, що ти наробила дурниць.
— ТБ пропав.
— Як і наші ноутбуки!
— О Боже! О Боже!! О Боже!!! [в середині фрази біжить до своєї кімнати, потім повертається] Все гаразд, вони не зачепили мої комікси!
— Чим займаєшся?
— Наукою. Тобі не зрозуміти.
Чого це раптом захотілося поговорити зі мною наодинці? Зазвичай ніхто не хоче бути наодинці зі мною.
Невелике непорозуміння? Це в Галілео та Папи Римського було невелике непорозуміння!
— Леонарде, моя тобі порада, сльозливе самолюбування підходить тільки чоловікам вищого зросту, які вміють грати на гітарі.
Їй також належить ідея легендарної червоно-чорної куртки для кліпу Майкла Джексона«Тріллер». Його я, до речі, ніколи повністю не дивився, бо вважаю неправдоподібним те, що зомбі можуть танцювати синхронно... А ще він дуже страшний.