Нехай ми розлучилися, але законів ввічливості ще ніхто не скасовував.

Наче у мене кілька разів перед очима вибухнула бомба: у мене є дівчина – бум! Ми живемо разом – бум! Все інше – твоя фантазія – БУМ!

У Нью-Йорку є така пора, коли ти відчуваєш подих осені задовго до того, як упав перший лист. Повітря стало прозорим, літо залишилося позаду, і одного ночі вперше за довгий час тобі хочеться накритися теплою ковдрою.

Стара перевірена філософія:«Пробач і забудь!»

У той день я задумалася, що таке людські стосунки? Одні відкривають нам нові екзотичні горизонти, інші все життя гріють душу, інші викликають безліч запитань або спричиняють незвідані дали, відводять далеко від відправної точки або повертають на початок. І все-таки найприголомшливіші, найважливіші, найскладніші стосунки – це стосунки із самим собою. І якщо ти зустрінеш того, хто полюбить тебе такою, якою ти любиш себе, то це велике щастя.

Нам не прищепили цієї культури. Я все життя виходила з того, що романтика чи померла, чи вона  фальшива.

Люди кажуть:«Що робиться — все на краще» переважно ці люди — жінки, переважно ці жінки — ті, кого покинули чоловіки. Чоловіки часто кидають жінок, по-англійському, не попрощавшись, а жінки прагнуть або вискочити заміж, або винести урок. Чому ми так поспішаємо перетворити конфуз на конфуціанство? Чи прагнемо ми винести урок, щоб вилікувати біль?

Коли ти востаннє займалася сексом? Задумалася. Значить, давно.

Іноді немає  нічого складнішого, ніж радіти чужому щастю.

Він не принц на білому коні, але у його BMW є обігрівач.