Дурень ти, боцман, і жарти в тебе дурні.

- Я чоловік чи не чоловік? Я правий чи не правий?
— Звісно, ​​ви чоловік. І, звичайно, ви маєте рацію. А Ніночка, можливо, і не має рації. А ви знаєте, що говорять французи? Якщо жінка не має рації, потрібно попросити у неї прощення.

— Я повертаю мою дружину, бо вона не виправдала моїх надій щасливого, сімейного життя.
- А точніше?
— Вона... Абсолютно!... Не вміє... Готувати!
- Я вмію готувати.
- Ти не вмієш готувати!
- Вмію!
- Не вмієш!
- Вмію!
— А я не вмію їсти те, що ти вмієш готувати!

- Типова жіноча логіка!
- Ну що робити? У жінок хоч жіноча логіка є, у чоловіків взагалі ніякої.

Тимчасове житло найпостійніше.

Найголовніше у житті — це зрозуміти, а, можливо, ще важливіше — відчути.

Вже зима близька
І немає листка на деревці.
І все ж я мовчу,
І все ж я хочу сподіватися.
Сади порожні знову,
Вже тепер втрачати нічого.
Хоч, сумна пора,
Я чекаю на тебе з ранку до вечора.

— Знову яєчня! Вранці – яєчня, вдень – яєчня, увечері – яєчня, а вночі – омлет! Скоро я кудахтaтиму як курча!
- Кудахче курка.
— Все одно... Від такої їжі закудкає і півень.

— А хто це такий? Що це за тип?
- Хто?
— Ну, цей, що напав на вас.
- А, Мітько! Та ні, він на мене не напав. Це на нього любов-нудьга напала. А взагалі, він хлопець гарний.
- Ну так. Хлопець гарний, горілка погана.