Дещо про зміїв: не наступай на них, і вони не будуть причини тебе кусати.

Ми не обійматимемося на очах у всього міста. Так що, може просто кивнемо один одному, як два справжніх кретини, і взаємно приховаємо наші емоції?

Добро та Зло. Світло та Темрява. Бетті та Вероніка. Дві сторони однієї монети Януса.

Ви, пустушки, навіть не проголосували. Отже, ви, тихоні, занадто тупі, щоб скористатися своїми правами, і у вас словниковий запас, як у смаженої картоплі. Вважайте, що це ваше останнє тренування як Річкових Лисиць і ваш останній тиждень як мої підручні. Ви звільнені по всіх напрямках. Це все. Валіть, сучки.

Страх – ось основне, саме людське почуття. Будучи дітьми, ми боїмося всього. Темряви... чудовиськ під ліжком... Ми молимося, щоб настав ранок. Щоб монстри зникли. Хоча вони не зникнуть. Ніколи.

[Вероніка і Бетті вриваються в чоловічу роздягальню]
- Що ви тут робите?
- Не хвилюйся. Я серйозно, Ендрюсе, прийми душ і звали з мого шляху.