Ніхто не засмутиться, якщо ти помреш, бо ти вже мертва. У тебе байдуже серце.

Я не намагалася накласти на себе руки, я просто запила аспірин горілкою.

Бо ти вільна? Ти думаєш, ти вільна? Я вільна! Ти не знаєш, що таке свобода! Я вільна! Я можу дихати! А ти… задихнешся, проживаючи середнє посереднє життя! У цьому світі багато правої хріну! Її так багато, що її неможливо відкрити. Неможливо відкрити. Знаєш, неможливо не відчинити. І мене це вражає! Мене це так дивує, чорт забирай! Чому мені ніхто не скаже бісову правду?! Чому я нікому не потрібна? Чому хтось не прийде і не відкриє всі карти. І не скаже, що я хрінова повія і що мої батьки хочуть моєї смерті!

Ми живемо в епоху сумнівів, те, у що ми колись вірили, виявилося хибним.

У цьому світі так багато гіркої правди. Її так багато, що її неможливо відкрити.