Париж.... це пристрасть. Париж це свято, це пісня, це почуття. Але Париж — це і робота, метро. Париж — це блиск і злидні, нетрі. Париж — місто з тисячею осіб.

Бувають моменти, коли життя потребує змін, перехідні моменти. Як зміна пір року. Наша весна була чудовою, але наше літо минуло. Ми не помітили осінь, і раптом стало так холодно… Наше кохання заснуло, і його засипало снігом. Але якщо заснути під снігом, то не помітиш, як прийде смерть. Бережи себе.

Мені здалося, що якщо ось зараз я не заговорю з вами, то випущу щось дуже важливе у своєму житті … Ви чули щось про спорідненість душ?

— А що ти робиш заради кохання?
- Я страждаю.

Вони не розуміють, як їм пощастило. Вони ходять, дихають, біжать. Не розуміють, яке це щастя... безтурботно бродити Парижем... Я заздрю, бо вони живі.

Прикидаючись закоханим, він по-справжньому закохався.

Париж – місто для тих, хто закоханий.

Коли вмирає серце, це найстрашніша смерть.